Анталія

Анталію з півдня омиває Анталійська затока Середземного моря, а з боку суходолу за містом піднімаються хребти Тавру. Це адміністративний центр однойменної провінції. Старе місто, квартал Калеїчі, виросло з античної Атталеї, яку в II столітті до н. е. заснував пергамський цар Аттал II.

Найближчий аеропорт — Анталія (AYT), про дорогу з нього в місто йдеться в розділі «Як дістатися». Готелі міста зібрано в каталозі Lokacia, а інші курорти країни є на сторінці Туреччини.

Аеропорт Анталії (IATA: AYT) лежить за 8 км по прямій на схід від центру міста. Машиною звідти до центру, за даними аеропорту, близько 20 хвилин трасою D400, що веде в бік Аланії.

Як доїхати до міста:

• Трамвай AntRay і міські автобуси. І трамвай, і автобуси йдуть до центру й до міжміського автовокзалу, розклад автобусів показує застосунок Antalyakart. У трамвай пускають лише з речами, які легко нести в руках, вагою до 25 кг.
• Таксі. Стоянки є біля виходу із зали прильоту кожного термінала. Водії носять посвідчення аеропорту, а тарифи вивішено на табло поруч зі стоянкою.
• Шатл туроператора. Стійки туроператорів стоять одразу за дверима термінала, і там підкажуть, який шатл везе туристів до вашого курорту.

Центральну частину Анталії з 2008 року поділено на п'ять районів (ilçe). Нижче чотири з них, а також квартали Калеїчі та Лара. Готелі Lokacia поки не розділено за районами, усі вони в загальному списку.

• Калеїчі (Kaleiçi), квартал району Муратпаша. Старе місто всередині подвійного кільця мурів у формі підкови, з колишньою гаванню, де тепер яхтова марина. За GoTürkiye, у мурах близько 3000 будинків під черепицею, серед них бутик-готелі, музеї й кав'ярні.
• Муратпаша (Muratpaşa). Центральний район із береговою лінією близько 20 км. Під скелями (falez) тут працюють п'ять міських пляжів.
• Лара (Lara). Курортна частина міста на південний схід від центру, у межах районів Муратпаша й Аксу. GoTürkiye називає місцеву смугу курортних готелів «районом готелів» Анталії.
• Коньяалти (Konyaaltı). Район на захід від центру. Уздовж нього тягнеться однойменний пляж, а біля пляжу стоїть акваріум Анталії.
• Кепез (Kepez). Північний район без виходу до моря. Тут міжміський автовокзал і водоспад Верхній Дюден.
• Аксу (Aksu) лежить на схід від центру й майже злився з містом. На його території руїни Перге й водоспад Куршунлу.

У самій Анталії історичні пам'ятки зібрані в старому місті Калеїчі та біля його мурів. На сайті муніципалітету описано 51 об'єкт у Калеїчі й поруч з ним, серед них мечеті, музеї, парки й скелі над морем. Від Адріанових воріт до вежі Хидирлик близько 600 м по прямій.

• Адріанові ворота (Hadrianus Kapısı, або Üç Kapılar, «Три ворота»). Браму з трьома арками звели на честь приїзду імператора Адріана до Атталеї у 130 році н. е.
• Вулиця Хесапчи (Hesapçı Sokak). Головна вулиця античної Атталеї, вона веде від Адріанових воріт до вежі Хидирлик.
• Вежа Хидирлик (Hıdırlık Kulesi) у парку Караалиоглу (Karaalioğlu Parkı). Споруду заввишки 14 м з квадратною основою й круглим верхом звели в I–II століттях н. е., імовірно як гробницю. У візантійський час її вбудували в міські мури й зробили вежею.
• Йивли-Мінаре (Yivli Minare). Рифлений цегляний мінарет заввишки 38 м з блакитними кахлями, до його балкона ведуть 90 сходинок. Мінарет приписують сельджуцькому султанові Алаеддіну Кейкубаду I, а мечеть поруч відбудували 1373 року.
• Кесік-Мінаре (Kesik Minare), або мечеть Шехзаде Коркута (Şehzade Korkut Camii). Візантійську церкву Панагії перетворили на мечеть за принца Коркута (Şehzade Korkut), сина султана Баязида II. Після пожежі наприкінці XIX століття мінарет лишився без верху, звідси назва, що означає «зрізаний мінарет». Реставрацію Генеральна дирекція фондів (Vakıflar Genel Müdürlüğü) почала 2017 року, дерев'яний верх мінарета відновили 2019-го, і тепер тут знову мечеть, відкрита й для відвідувачів.

Антальський археологічний музей (Antalya Müzesi) на проспекті Коньяалти зараз не приймає відвідувачів: такий статус 17.10.2026 стоїть на його сторінці Міністерства культури й туризму.

Нижній Дюден (Aşağı Düden, інша назва Karpuzkaldıran) падає з 40-метрової висоти просто в море, на дорозі до Лари. За GoTürkiye, прогулянкові човни з марини Калеїчі підходять до нього з моря. Верхній Дюден (Yukarı Düden) лежить у районі Кепез, вхід туди платний, і турнікет приймає картку Antalyakart.

Два великі міські пляжі Анталії відрізняються покриттям: на Коньяалти переважає галька, на Ларі пісок.

• Коньяалти (Konyaaltı Plajı), на захід від центру. За даними муніципалітету Анталії, смуга завдовжки близько 7 км вкрита переважно дрібною галькою, подекуди піском. Крім міського пляжу, тут понад 30 пляжів окремих закладів.
• Лара (Lara Plajı), на південний схід від центру. GoTürkiye описує його як пляж із дрібного піску завдовжки 2 км і в середньому 45 м завширшки, тому його ще називають Алтинкум (Altınkum), «золотий пісок».
• Скельні пляжі Муратпаші: Еренкуш (Erenkuş), Ердал Іньоню Кент Паркі (Erdal İnönü Kent Parkı), Мобіль (Mobil), Інджиралти (İnciraltı) і Консерве Кою (Konserve Koyu). Купаються тут з дерев'яних платформ біля підніжжя скель. Самі скелі мають статус природної охоронної території першого ступеня, піску й гальки на цих пляжах немає.
• Мермерлі (Mermerli Plajı) біля марини Калеїчі, з піском і галькою.

У сезоні 2026 року (з 15 травня по 30 вересня) Блакитний прапор мали, зокрема, ділянки Sahil Antalya Yaşam Parkı 1–10 на Коньяалти, громадські Lara Halk Plajı 1 і 2, Мермерлі та всі п'ять скельних пляжів. Дані: мапа FEE на 24.09.2026 і перелік TÜRÇEV.

Дві антальські страви мають статус географічного зазначення в турецькому реєстрі TÜRKPATENT: піяз і серпме-бьорек.

• Антальський піяз (Antalya Piyazı). Відварену дрібну квасолю поливають соусом таратор з тахіні, лимонного соку, виноградного оцту, часнику й кам'яної солі, зверху кладуть помідори, петрушку й оливкову олію. В інших регіонах піяз — салат, а в Анталії це основна страва. Запис у реєстрі № 315 від 29.12.2017.
• Серпме-бьорек (Antalya Serpme Böreği). Тісто з борошна, води й солі розтягують без качалки, підкидаючи в повітрі, доки воно не стане тонким, як папір, і начиняють фаршем або сиром. Його подають на весіллях, поминках і релігійних зібраннях мевліт. Запис у реєстрі № 736 від 26.04.2021.
• Шиш-кофте (şiş köfte). Фарш, до якого додають лише сіль, ліплять на шампури й смажать на вугіллі. Подають на теплій піті з кмином, помідорами, перцем і печеною цибулею.
• Яникси-дондурма (yanıksı dondurma). Морозиво з козячого молока, вершків, салепу й цукру.
• Лагос у солі (lagos, у побуті гріда). Рибу з білим нежирним м'ясом обмазують сумішшю кам'яної солі, яєць і соди, запікають понад годину, а затверділу сіль розбивають молотком.

Муніципалітет пояснює склад місцевої кухні так: продукти самої провінції, традиції юрюків, які живуть у горах, морепродукти приморського міста й вплив арабської та африканської кухонь, що прийшов з торгівлею й туризмом.

Трамваї AntRay і міські автобуси Antobüs обслуговує муніципальна компанія Antalya Ulaşım. За кількох пасажирів однією карткою можна заплатити трьома способами:

• неперсоналізованою карткою Antalyakart (tam kart), єдиною з трьох, що дає право на пересадку;
• одноразовою карткою kullan at на 2 або 5 поїздок;
• безконтактною банківською карткою.

Tam kart і kullan at продають автомати поповнення, центри Antalyakart і кіоски-агенти.

Звідки відходять мікроавтобуси на Кемер, джерела пишуть по-різному. Аеропорт називає окрему зупинку Kemer західніше центру Анталії, а муніципалітет Кемера пише про міжміський автовокзал і рейси кожні 10 хвилин. Місце посадки уточніть перед поїздкою.

Для пляжу за нашим правилом в Анталії годяться два місяці, червень і вересень. Правило й норми MGM по місяцях наведено в путівнику по Туреччині: розрахунок там зроблено саме за даними Анталії.

За даними Міністерства культури й туризму, улітку в античному театрі Аспендоса щороку проходить фестиваль опери й балету. Дати 63-го Міжнародного кінофестивалю «Золотий апельсин» (Altın Portakal) за його регламентом: 24–31 жовтня 2026 року.

Поточну температуру моря Головне управління метеорології (MGM) щодня публікує на порталі e-Devlet. Для Анталії там подано вимірювання біля маяка на молі нового порту в Коньяалти.

Для дітей в Анталії є акваріум у Коньяалти й муніципальний музей іграшок у марині Калеїчі, а на водоспад Нижній Дюден можна подивитися з парку.

• Акваріум Анталії (Antalya Aquarium) у Коньяалти, за 70 м від пляжу. У ньому 40 тематичних акваріумів і тунель завдовжки 131 м, а також зона зі справжнім снігом, крижаний музей і павільйон рептилій WildPark (сайт акваріума).
• Музей іграшок (Antalya Oyuncak Müzesi) у марині Калеїчі, муніципалітет відкрив його 23.04.2011. Тут близько 3000 старовинних іграшок, зроблених з другої половини XIX століття до 1980-х років, серед них лялькові будиночки (сайт музею).
• Нижній Дюден. На водоспад, що падає в море, дивляться з Молодіжного парку (Gençlik Parkı) поруч.

У самій марині правила її оператора забороняють купатися, пірнати й рибалити. Пляж Мермерлі з піском і галькою лежить біля тієї ж марини.

• Перге (Perge), 14 км по прямій від центру Анталії, район Аксу. Більшість споруд, що збереглися, Міністерство культури й туризму датує II–III століттями н. е. На ділянці є вулиця з колонадою, терми й стадіон на 12 тис. глядачів. Ділянка відкрита, але античний театр закрито до завершення реставрації (сторінка міністерства).
• Водоспад Куршунлу (Kurşunlu Şelalesi), 15 км по прямій. Навколо нього з 1991 року природний парк.
• Термессос (Termessos), 24 км по прямій. Місто Пісидії на висоті близько 1000 м на схилі гори Гюллюк, у національному парку Güllük Dağı-Termessos Milli Parkı.
• Аспендос (Aspendos), 41 км по прямій, район Серік. Театр тут звів архітектор Зенон у II столітті н. е., на ділянці є аудіогід (сторінка міністерства).
• Курорти, теж по прямій від центру Анталії: Белек 31 км, Кемер 36 км, Сіде 62 км, Аланія 121 км.