Аланія

Аланія (Alanya) лежить на середземноморському узбережжі Туреччини, це місто й район провінції Анталія. Фортеця зі старим містом стоїть на півострові, а пляжі й готелі тягнуться від нього вздовж берега на захід і на схід. 1221 року місто захопив сельджуцький султан Алаеддін Кейкубад I і перейменував його на Алаїє (Alaiye). Теперішню назву місто дістало на прохання Мустафи Кемаля Ататюрка, який приїжджав сюди в лютому 1935 року.

Між крайніми готельними пляжами з Блакитним прапором, в Окурджаларі (Okurcalar) на заході й Каргиджаку (Kargıcak) на сході, 49 км по прямій. Найближчий аеропорт, Газіпаша-Аланія (Gazipaşa-Alanya, GZP), лежить за 38 км по прямій від центру.

Найближчий до Аланії аеропорт Газіпаша-Аланія (Gazipaşa-Alanya, GZP) стоїть у сусідньому районі Газіпаша. Від центру Аланії до нього 38 км по прямій, якщо рахувати за координатами з бази OurAirports, а сам аеропорт у таблиці відстаней указує 40 км. З січня по грудень 2026 року в аеропорту тривають роботи з розширення, і пасажирів просять стежити за вказівками та знаками.

До Аланії від аеропорту їздить шатл Havaş. За даними перевізника, він виходить до кожного рейсу, що прилітає в Газіпашу. Дорогою він проїжджає Каргиджак, Махмутлар (Mahmutlar), Кестель (Kestel) і Тосмур (Tosmur), а кінцева зупинка біля автовокзалу Аланії. У дорозі близько 60 хвилин. Таксі там надає кооператив таксистів аеропорту Газіпаша, є й прокат автомобілів.

Аеропорт Анталії (AYT) від Аланії за 114 км по прямій. Дорогою між Аланією й Анталією 137 км: таке число Генерального управління автошляхів (KGM) стоїть у переліку тарифів міжрайонних автобусів муніципалітету Анталії, чинному з 23 березня 2026 року. Havaş з AYT возить лише до центру Анталії. Міжміські автобуси приходять на автовокзал Аланії (Alanya Şehirlerarası Otobüs Terminali). У тарифі терміналу його оператором указано Antalya Ulaşım.

Готелі Аланії на Lokacia розкидані по кварталах (mahalle) уздовж берега, на захід і на схід від півострова. Реєстр Блакитного прапора TÜRÇEV відносить пляжі частини цих готелів до кварталів Окурджалар, Інджекум, Авсаллар, Тюрклер, Конакли, Махмутлар і Каргиджак. У таблиці квартали йдуть із заходу на схід. Відстань від аеропорту Газіпаша взято з таблиці аеропорту, а відстань від центру ми виміряли по прямій до точок пляжів кварталу на мапі FEE.

У центрі, на півострові й біля нього, стоять фортеця, музей і печера Дамлаташ, там же міські пляжі й автовокзал. Окурджалар найдальший від аеропорту, а до Алара-Хана від його пляжів 6–7 км по прямій (розділ «Поруч»). Каргиджак і Махмутлар лежать на схід від міста, по дорозі до аеропорту. Шатл Havaş з аеропорту зупиняється в Каргиджаку, Махмутларі й Кестелі.

Список усіх готелів: готелі Аланії.

Пам'ятки з цього списку стоять на півострові зі старим містом або біля нього. Час роботи й вартість входу дивіться на офіційних сторінках, посилання на них стоять біля кожного об'єкта.

• Фортеця Аланії (Alanya Kalesi). Мури фортеці тягнуться на 6,5 км. Історію укріплень Міністерство культури й туризму веде з III століття до н. е., хоча більша частина фортеці сельджуцька. Внутрішню фортецю (İçkale) міністерство називає музеєм просто неба. На території фортеці є візантійські церкви й каплиці, торгова будівля бедестен, мечеть і тюрбе Акшебе (Akşebe) 1230-х років, рештки сельджуцького палацу, близько 400 цистерн і маяк 1720 року. Є аудіогід. Alanya Kalesi на muze.gov.tr.
• Червона вежа (Kızılkule). Восьмигранна вежа заввишки 33 м над гаванню. Будівельний напис на північній стіні датує вежу квітнем 1226 року. Наказ звести її дав Алаеддін Кейкубад I, а будував, за даними муніципалітету, майстер з Алеппо. Низ вежі складено з тесаного вапняку, верх з червоної цегли, звідси й назва. У вежі працює Етнографічний музей. Red Tower на сайті муніципалітету.
• Корабельня (Tersane), за 250 м по прямій від вежі, біля самої води. Під п'ятьма склепінчастими прольотами сельджуки будували й лагодили кораблі, шили вітрила, а працювала корабельня до 1960-х років. Зараз тут Музей кораблів і мореплавства. Shipyard на сайті муніципалітету.
• Печера Дамлаташ (Damlataş Mağarası) на західному березі півострова, біля однойменного пляжу. Її знайшли 1948 року, коли добували камінь для будівництва порту. За даними муніципалітету, це перша печера Туреччини, яку відкрили для туристів. Температура в ній 22 °C, вологість 95 %, і влітку, і взимку. Damlataş Cave на сайті муніципалітету.
• Музей Аланії (Alanya Müzesi), квартал Сарай. Відкритий 1967 року. Головний експонат, бронзову статую Геракла II століття н. е., показують в окремому залі. брошура Alanya Müzesi на muze.gov.tr.

До Піратської (Korsanlar Mağarası) і Фосфорної (Fosforlu Mağara) печер у скелях півострова, як пише муніципалітет, запливають на човні.

У сезоні 2026 року Блакитний прапор у центрі Аланії мали громадські пляжі Клеопатра, Дамлаташ і Кейкубат. У реєстрі TÜRÇEV, національного оператора програми, це шість ділянок, і за всі шість відповідає муніципалітет Аланії. Ті самі пляжі показує й мапа FEE з даними на 24 вересня 2026 року. Решта 48 записів FEE в районі належать готельним пляжам.

• Клеопатра (Kleopatra), на захід від півострова, біля печери Дамлаташ. TÜRÇEV веде її двома картками: на Західній ділянці пісок, на Східній пісок із галькою. Муніципалітет пише, що пісок тут крупний, а глибоко стає одразу біля берега. Вхід вільний, послуги на пляжі платні.
• Дамлаташ (Damlataş), під фортецею перед печерою, пісок. Поруч окремий пляж муніципалітету для людей з інвалідністю: пандус, спуск у воду з поручнями, лежаки, роздягальні й душ із сидінням.
• Кейкубат (Keykubat), на схід від півострова, теж дві ділянки. Західна піщана, на Східній пісок із галькою. Для людей з інвалідністю на обох ділянках облаштовано пандус і туалет.

Сезон прапора на цих пляжах тривав з 15 травня по 30 вересня. Результати 12 проб морської води за 2026 рік, з 5 травня по 6 жовтня, TÜRÇEV виклав у картці кожного пляжу.

Щонайменше шість географічних зазначень з назвою Аланії внесено до реєстру патентного відомства Туреччини TÜRKPATENT. Два з них стосуються того, що подають у закладах: супу й лимонаду.

• Суп з гюлюками, Alanya Gülüklü (Hülüklü) Çorba. Його зареєстрували 2019 року на заявку муніципалітету Аланії. Гюлюками або хюлюками в місцевій говірці називають маленькі фрикадельки з пісного козячого фаршу, кожна завбільшки з варений нут. Їх обсмажують на вершковому маслі й додають тертий томат і томатну пасту. Потім доливають воду або кістковий бульйон, кладуть варений нут, рубець чи курку, рис і лимонний сік. Готовий суп посипають сушеною м'ятою. Раніше його подавали на весіллях, тому реєстр згадує й іншу назву, «весільний суп» (Düğün Çorbası).
• Лимонад з арахісом, Alanya Fıstıklı Limonata. Його зареєстрували 2024 року, теж на заявку муніципалітету. Готують лимонад з лимонів, апельсина, цукру й води, без стабілізаторів кольору й ароматизаторів. У склянку кладуть підсмажений очищений несолоний арахіс і листок м'яти.

Ще чотири зазначення, усі для фруктів, зареєструвала Торгово-промислова палата Аланії. У 2018 році це були авокадо (Alanya Avokadosu) і локва, або японська мушмула (Alanya Yenidünyası). У 2022 році до них додався банан (Alanya Muzu), а 2025 року ріжки, тобто плоди ріжкового дерева (Alanya Keçiboynuzu, або Alanya Harnup). Коли збирають локву, авокадо й ріжки, сказано в розділі «Коли їхати».

З 15 травня по 30 вересня 2026 року на міських пляжах Аланії тривав сезон Блакитного прапора (розділ «Пляжі»). Середні температури повітря й моря по місяцях наведено в путівнику по Туреччині. Норми повітря там подано для Анталії, до якої від Аланії 121 км по прямій, а температуру води для Середземного моря загалом.

Узимку, ранньої весни й пізньої осені Аланію від холоду захищають гори Тавр, пише реєстр TÜRKPATENT. Вони підіймаються паралельно морю за вузькою смугою рівнини й не пропускають холодне повітря та вітри з глибини країни. Тому банани тут вирощують здебільшого просто неба, і авокадо теж росте у відкритому ґрунті.

Локва дозріває навесні, коли зимові фрукти вже закінчилися, а літніх на ринку ще немає. Авокадо збирають з початку листопада до кінця квітня, ріжки у вересні й жовтні.

У брошурі Міністерства культури й туризму 2019 року про Музей Аланії (Alanya Müzesi) описано дитячу кімнату. Там через ігри пояснюють, як працюють археологи. За тією ж брошурою, у залі кораблів і мореплавства діти можуть стати за штурвал і в інтерактивній програмі «пропливти» на античному човні. У «Куточку землеробства» (Tarım Köşesi) в саду музею показують, як у римські часи робили оливкову олію і якими знаряддями обробляли землю. Чи працює дитяча кімната зараз, уточніть у музеї: телефон є в брошурі.

Мілке море є на пляжі Інджекум (İncekum) біля Авсаллара, на 26-му кілометрі дороги з Аланії до Анталії. Муніципалітет Аланії описує його так: прозора вода, дрібний пісок, поруч ліс і місця для пікніка.

• Печера Дім (Dim Mağarası), 10 км по прямій на схід від центру, на схилі гори Джебель-і-Реїс (Cebel-i Reis). Для відвідувачів її відкрили 1998 року. Муніципалітет описує в ній чотири зали й невелике озеро площею близько 200 м² у кінці, на 17 м нижче за вхід. Від печери можна спуститися пішки в долину річки Дім (Dim Çayı).
• Алара-Хан (Alara Han) і фортеця Алара, 29 км по прямій на північний захід, у кварталі Окурджалар. Караван-сарай площею 2000 м² з тесаного каменю звели 1231 року на березі річки Алара, за 800 м від фортеці. Фортецю Алаеддін Кейкубад I відбудував 1232 року, щоб стерегти торговий шлях і сам хан.
• Міста з готелями на Lokacia: Сіде, 60 км; Белек, 91 км; Анталія, 121 км.

Кілометри в цьому розділі ми рахували по прямій від центру Аланії до координат місця в OpenStreetMap або до точки міста на Lokacia.