Мармаріс

Мармаріс — портове місто й курорт на південному заході Туреччини, центр однойменного району провінції Мугла (Muğla). Місто лежить на березі Мармариської затоки (Marmaris Körfezi). GoTürkiye пише, що тут Середземне море сходиться з Егейським.

Звідси вирушають у круїзи на гулетах, дерев'яних вітрильних яхтах. У районі три марини з Блакитним прапором 2026 року.

Найближчий до міста аеропорт, який приймає регулярні рейси, — Даламан (Dalaman, DLM) на сході. Як звідти доїхати, описано в розділі «Як дістатися».

Даламан (Dalaman, DLM) — найближчий аеропорт з регулярними рейсами, за 49 км по прямій на схід від Мармаріса. Аеропорт Мілас-Бодрум (BJV) лежить на північному заході, за 70 км по прямій, але з чотирьох аеропортових ліній MUTTAŞ до Мармаріса веде лише лінія з Даламана.

Від аеропорту Даламан до автовокзалу Мармаріса їздять шатли двох перевізників, Havaş і MUTTAŞ. Автобуси Havaş відходять з паркінгу аеропорту і йдуть через Даламан, Ортаджу (Ortaca), Кьойджегіз (Köyceğiz) і Гьокову (Gökova). Якщо заздалегідь попросити водія, він висадить вас на одній із визначених зупинок по дорозі. Havaş оцінює дорогу приблизно в 90 хвилин, залежно від трафіку.

Лінія MUTTAŞ 48-26 має довжину 100 км. Місць у цих автобусах не бронюють і квитків наперед не продають, а за проїзд можна заплатити кредитною карткою.

Розклад обох перевізників прив'язаний до рейсів. За даними MUTTAŞ, її автобуси зустрічають усі внутрішні рейси, а Havaş пише про шатл до кожного внутрішнього рейсу. Якщо ви прилітаєте міжнародним рейсом, перевірте розклад перед вильотом на сайтах Havaş і MUTTAŞ.

Таксі в аеропорту Даламан обслуговує кооператив Dalaman Airport Taxi.

Від старого центру Мармаріс тягнеться вздовж берега на південний захід до Ічмелера (İçmeler), а квартали Бельдібі (Beldibi) й Армуталан (Armutalan) піднімаються на схили пагорбів. Ще далі на південний захід лежить півострів Бозбурун (Bozburun Yarımadası) із селищами району. Готелі з каталогу Lokacia зібрано в списку готелів Мармаріса.

• Історичний центр у кварталі Тепе (Tepe), між замком, пристанню й мариною. На його вузьких вулицях стоять дерев'яні будинки з еркерами. Більшість старих будівель тепер займають ресторани, бари й крамниці, а житла там мало. TÜRÇEV датує всю історичну забудову кварталу османською добою, XVI–XX століттями.
• Ічмелер, близько 7 км по прямій на південний захід. До 2014 року він мав власний муніципалітет (belde), тепер це квартал Мармаріса, і забудова двох курортів майже злилася. Тут два громадські піщані пляжі з Блакитним прапором 2026 року (розділ «Пляжі»).
• Турунч (Turunç), близько 10 км по прямій на південь. Дорогою туди, за GoTürkiye, близько пів години. Біля сусідньої бухти Кумлубюк (Kumlubük) лежать руїни античного Амоса.
• Хісарьоню (Hisarönü) й Орханіє (Orhaniye), 13 і 16 км по прямій на південний захід. В Орханіє марина з Блакитним прапором 2026 року, у Хісарьоню громадський пляж з таким самим прапором.
• Селіміє (Selimiye) й Бозбурун (Bozburun) стоять на півострові Бозбурун, за 23 і 27 км по прямій. Бозбурун відомий тим, що там будують гулети, а його гавань — одна із зупинок яхт «Блакитного круїзу» (Mavi Yolculuk).
• Сьогют (Söğüt), 26 км по прямій на південний захід, і сусідня Ташлиджа (Taşlıca), 29 км, стоять над бухтою Сьогют. GoTürkiye наводить відстань до Сьогюта близько 38 км.

• Замок Мармаріса (Marmaris Kalesi) стоїть на мисі над морем, у місцевості Калеічі (Kaleiçi) кварталу Тепе. З 1991 року тут музей (Marmaris Müzesi). Серед експонатів амфори, підняті з морського дна, і знахідки з розкопок Кніда (Knidos), Бургаза (Burgaz) та святилища Аполлона в Емеджику (Emecik). Люди жили в замку до 1980-х. Османський мандрівник XVII століття Евлія Челебі (Evliya Çelebi) писав, що фортецю звели 1522 року за наказом Сулеймана I Пишного під час походу на Родос. Тесані блоки в її фундаменті, які видно й тепер, лишилися від старішої фортеці елліністичної доби. Час роботи й вартість квитка подано на сторінці музею на сайті Міністерства культури і туризму.
• Під самим замком стоїть караван-сарай Хафси Султан (Hafsa Sultan Kervansarayı), названий на честь матері Сулеймана. Музей відносить його до того самого періоду, що й замок.
• Острів Дженнет (Cennet Adası) біля Адакьоя (Adaköy) насправді є півостровом Німара, пише управління культури й туризму провінції Мугла. На найвищій його точці є печера Німара (Nimara Mağarası). Знахідки й античні тексти пов'язують її з культом богині Лето в класичну добу, а з 1999 року печера має статус археологічної пам'ятки першого ступеня охорони. Прогулянкові човни, за GoTürkiye, зупиняються біля острова й біля Фосфорної печери (Fosforlu Mağara), де можна поплавати.
• Амос (Amos), античне місто біля бухти Кумлубюк у Турунчі. Від нього лишилися театр, храм, постаменти статуй, мури з добре збереженою північною брамою і некрополь на схилах нижче мурів. Стіни глядацької частини театру сягають 6 м заввишки. Руїни лежать на пагорбах мису Хісарбурну (Hisarburnu), а дістатися до них можна з північно-західного краю бухти через пагорб Асарджик (Asarcık), за даними каймакамства Мармаріса.
• Національний парк Мармаріс (Marmaris Milli Parkı) створено 1996 року. Він займає ліси довкола міста й острови затоки, і крім сосни там росте ендемічний ліквідамбар (Liquidambar). З 1 червня по 31 жовтня 2026 року вхід у частину лісів району заборонено (розділ «Коли їхати»).

У списку Блакитного прапора на 2026 рік від району Мармаріс 23 пляжі. TÜRÇEV, національний оператор програми, для всіх указує пісок, а для десяти ще й гальку. Дев'ятнадцять пляжів належать готелям, громадських чотири:

• Міський громадський пляж (Marmaris Belediye Halk Plajı) у центрі: пісок, 300 м завдовжки й 10 м завширшки. Є туалет для людей з інвалідністю, пандус і пристосовані шезлонги.
• Громадський пляж муніципалітету в Ічмелері (Marmaris Belediyesi İçmeler Halk Plajı): пісок, 150 м завдовжки й 30 м завширшки.
• Громадський пляж Міністерства культури і туризму в Ічмелері (T.C. Kültür ve Turizm Bakanlığı Turaş Marmaris İçmeler Halk Plajı): пісок, Блакитний прапор щороку з 2021 року.
• Громадський пляж у Хісарьоню (Club Mistral Martı Marina Halk Plajı): пісок і галька, 50 м завдовжки, дерев'яний пірс.

GoTürkiye описує пляж Турунча як бухту з крупним піском і галькою і називає його пляжем з Блакитним прапором. У списку 2026 року громадського пляжу Турунча немає, з цього селища там лише пляж готелю. Про пляж Клеопатри на острові Седір (Sedir Adası) ідеться в розділі «Поруч».

2019 року мармариський сосновий мед (Marmaris Çam Balı) зареєстровано в Туреччині як найменування за походженням (menşe adı, № 469). Зона виробництва обмежена районом Мармаріс. Це падевий мед: бджоли збирають солодкі виділення червеця Marchalina hellenica, який живе на турецькій сосні (Pinus brutia) і сосні звичайній (Pinus sylvestris). У реєстрі TÜRKPATENT сказано, що він темніший і густіший за інші соснові меди, менш солодкий за квітковий і довго не кристалізується.

Червеців на соснах стає більше з другої половини липня, і за сприятливих сезонних умов до кінця жовтня встигають зібрати три врожаї. Мед під цією назвою має нести на банці чи упаковці логотип «Marmaris Çam Balı» з емблемою найменування за походженням. Якщо так зробити не можна, логотип має висіти на видному місці в крамниці.

У списку страв провінції Мугла на GoTürkiye є сюндюрме (sündürme), страва з редьки, цибулі й часнику з гранатовим сиропом. Для чокертме-кебабу (çökertme kebabı) телятину викладають на тонко нарізану картоплю й подають з йогуртом і вершковим маслом. У тому самому списку для Мугли названо екшилі балик (ekşili balık): рибу готують з часником, лимоном і томатною пастою.

Автобуси й мікроавтобуси в районі Мармаріс ходять за розкладом, який публікує MUTTAŞ, транспортне підприємство муніципалітету провінції Мугла. З міста є лінії до Ічмелера (10-1A), Турунча (10-15), Хісарьоню (10-8), Орханіє (10-9), Селіміє й Бозбуруна (10-11), Сьогюта (10-13) і Чамли (Çamlı, 10-18). Розклад, зупинки й тарифи є на сайті MUTTAŞ.

На сторінках ліній MUTTAŞ зазначає, що в усіх її машинах можна платити кредитною карткою. Є й транспортна картка Muğla Kart: її продають і поповнюють в автоматах Dolummatik, у Мармарісі таких точок шість, адреси є на сайті MUTTAŞ. Міжміські лінії MUTTAŞ з'єднують Мармаріс з Ментеше (Menteşe, лінія 48-7) і Фетхіє (Fethiye, лінія 48-8).

З травня по вересень дощів у Мармарісі майже немає, а зима відносно тепла й дощова: так клімат району описано в реєстрі TÜRKPATENT для мармариського меду. Середні температури води двох морів і пояснення, чому для Мармаріса висновку за нашим правилом немає, дивіться в путівнику Туреччиною.

З 1 червня по 31 жовтня 2026 року губернаторство провінції Мугла заборонило заходити в ліси Мармаріса, Ічмелера, Турунча, Селіміє, Баїра (Bayır), Чифтлика (Çiftlik) і Гьокова–Чамли–Геліболу (Gelibolu). У цих лісах, довкола них, на узліссі й на дорогах крізь них не можна зупинятися на відпочинок і влаштовувати пікніки. Пікнік без вогню дозволено лише на зареєстрованих майданчиках.

Для туризму чи спорту, з фірмою або самостійно, у заборонені ліси можна заходити лише з дозволу місцевої державної влади (mülki amir) і після повідомлення лісового управління. Про пожежу повідомляйте за номером 112.

• Острів Седір у затоці Гьокова, 17 км по прямій на північ від Мармаріса, уже в районі Ула (Ula). На ньому руїни античного міста Кедри (Kedrai): театр на 2500 місць, святилище Аполлона й базиліка. Пісок на пляжі Клеопатри складається з особливих вапнякових кульок, виносити його заборонено. Човни на острів відходять із села Чамли в районі Мармаріс і з Акьяки (Akyaka) в районі Ула. Час роботи подано на сторінці Міністерства культури і туризму.
• Кнід, античне місто на мисі Текір (Tekir Burnu), на західному кінці півострова Решадіє (Reşadiye Yarımadası) в районі Датча (Datça), 82 км по прямій на захід. Місто сплановане за сіткою Гіпподама і мало дві гавані: північну військову й південну торговельну. Тут є Великий театр і святилище Деметри. Час роботи подано на сторінці міністерства.
• Бодрум, 78 км по прямій на захід. Серед аеропортів з регулярними рейсами до нього найближчий Мілас-Бодрум (BJV).